Повітряний фронт і прогнози щодо завершення війни

Президент України Володимир Зеленський заявив, що після розгрому російського флоту в Чорному морі головним простором протистояння стало небо. В інтерв’ю Financial Times він наголосив: Силам оборони вдалося позбавити Росію перспектив перемоги на суші та витіснити її флот із західної частини Чорного моря завдяки морським дронам. Відтак вирішальну роль тепер відіграють авіація та безпілотні системи. За словами Зеленського, Україна залишається конкурентоспроможною, однак її критичною вразливістю є нестача систем ППО.

Цю оцінку підсилює стратегічна кампанія України проти енергетичної інфраструктури агресора. Напередодні українські безпілотники вперше досягли Омського НПЗ у Сибіру, подолавши рекордну відстань — майже 2,5 тисячі км від держкордону України. Станом на сьогодні Україна успішно атакувала 9 із 10 найбільших нафтопереробних заводів Росії. Єдиним із першої десятки, який не зазнав удару, залишається Ангарський НПЗ в Іркутській області, до якого близько 4 500 км. На цьому тлі РФ зіткнулася з найглибшою паливною кризою за останні десятиліття.

У ніч на 7 липня Україна провела наймасштабнішу атаку на Московський регіон. Мер Москви Собянін повідомив, що в бік столиці летіло понад 430 БПЛА. Водночас, за даними Генштабу ЗСУ на 7 липня, лише за добу було ліквідовано 1 200 окупантів, знищено 57 артсистем, 9 танків, 5 засобів ППО та понад 2 000 безпілотників тактичного рівня.

Росія у відповідь продовжує бити по мирних містах. Наслідки масованого обстрілу Київської області 6 липня стали катастрофічними. У Києві впродовж ночі тривали пошуково-рятувальні роботи, за підсумками яких загинули 19 людей, ще 58 постраждали, серед них 7 дітей.

Найбільших руйнувань житловий сектор зазнав у Вишневому. За словами віцепрем’єрки — міністра економіки Юлії Свириденко, пошкоджено 13 гектарів житлової забудови. Саме тут зафіксовано наймасштабніші руйнування житлового фонду від початку повномасштабної війни. Загинули 7 людей, ще 29 були поранені, серед них — четверо рятувальників ДСНС. У зоні ураження опинилися понад 200 приватних будинків, десятки з них були повністю знищені. Після удару почалася тривала вторинна детонація.

Із небезпечної зони рятувальники евакуювали понад 600 людей. Ще близько 117 громадян були заблоковані в укритті, що опинилося в епіцентрі вибуху, однак їх успішно вивели. До ліквідації наслідків залучили 500 рятувальників і 400 поліцейських, а піротехніки обстежують кожне подвір’я. Уряд пообіцяв виділити кошти з резервного фонду на відновлення.

На тлі загострення тривають дискусії про можливий розвиток війни. Оглядач FT Гідеон Рахман пише, що на Заході розглядають чотири ймовірні сценарії ескалації з боку загнаного в кут Путіна: нові хвилі мобілізації («м’ясорубки»), ядерний шантаж, прямі провокації проти НАТО або гібридна (диверсійна) війна в Європі. Водночас Кремль намагається демонструвати успіхи. Зокрема, Путін нещодавно заявляв про взяття Костянтинівки в Донецькій області, але цю заяву українська сторона офіційно спростувала та висміяла.

За оцінками західної розвідки, Росія втрачає людей швидше, ніж встигає мобілізувати, — близько 35 тисяч убитими та пораненими на місяць. У цьому контексті знову активізувалися дипломатичні прогнози.

Голова Офісу Президента України Кирило Буданов в інтерв’ю «РБК-Україна» заявив, що нинішній пік бойових дій можна пройти через логіку контрольованого протистояння. За його словами, навесні був дуже хороший темп переговорів, однак зараз усі пішли в ескалацію. Він припустив, що для виходу з неї зазвичай потрібна максималізація ескалації, після чого можлива деескалація і продовження діалогу, якщо сторони в цьому зацікавлені.

Президент США Дональд Трамп 6 липня також висловив оптимістичну оцінку. Він заявив, що війна набагато ближча до завершення, ніж здається громадськості, і що це питання стане ключовим на найближчому саміті НАТО. За словами Трампа, і Путін, і Зеленський хочуть завершення війни, а після телефонної розмови він висловив упевненість у швидкому дипломатичному прориві.