Новий документ 1789 року розкрив таємницю замку Хаджибей
Дослідники оприлюднили унікальну карткову схему Хаджибея кінця XVIII століття. На цьому історичному кресленні бастіони фортеці оформлені як багатокутні конструкції, що повністю узгоджується з нещодавніми археологічними знахідками. Крім того, документ чітко фіксує розташування відомої грецької кав’ярні, турецького маяка біля прибережної зони та стародавні курганні насипи у центральній частині міста. Точне місцезнаходження фортифікаційної споруди прокоментував доктор історичних наук і відомий фахівець у галузі археології Андрій Красножон. За його словами, головна цінність знайденого артефакту полягає в стовідсотковому збігу даних із наявними джерелами та результатами сучасних розкопок. Замок знаходився точно по центру між двома балками на височині Приморського бульвару, безпосередньо біля напівциркульної площі на краю обриву. Саме тут археологічна експедиція впродовж останніх років виявляла культурні нашарування XIV–XVIII століть, фрагменти оборонних укріплень, зброю, армійське спорядження та ядерні снаряди. Науковець зазначив, що хоча дискусії щодо точності середньовічних візуальних джерел можуть тривати, саме польові археологічні дослідження здатні суттєво розширити інформаційну базу та відповісти на питання про час побудови, архітектурний план і еволюцію середньовічного укріплення. Примітною особливістю схеми є зображення фасадних веж у вигляді багатокутників, що абсолютно підтверджено розкопками 2026 року, коли фахівці відкопали залишки фундаменту однієї з таких веж. Поряд із фортецею невідомий картограф приділив значну увагу цивільній інфраструктурі. На кресленні чітко промальовано садибний комплекс та заклад громадського харчування, що належав греку Аспорідісу, разом із господарськими будівлями та парканом. Згідно з історичними відомостями, ця кав’ярня функціонувала на перетині сучасних вулиць Грецької та Європейської, де нині розташовується будівля Прокопеуса. Дослідники вважають, що автор схеми виділив цей об’єкт невипадково, оскільки саме тут армійські офіцери відзначали перемогу після штурму фортеці. Окрім цього, на карті позначені кілька величних курганів у межах сучасного історичного центру Одеси, які служили вододілами вздовж берега затоки. Один із них містився на початку вулиці Успенської, підносячись над сучасним мисом Ланжерон, де на кручі позначено турецький маяк. Аналізуючи ландшафт, цей навігаційний орієнтир слід відносити радше до території колишньої дачі Ланжерона, аніж до ділянки біля монумента Невідомому матросу.