Удар по Кримському мосту та Києву: події 17 листопада
17 листопада принесло чергові масштабні інциденти, що суттєво вплинули на логістику та інфраструктуру воюючих сторін. Зокрема, руйнування арки Кримського мосту паралізувало глибоководне судноплавство в Керченській протоці, а в українській столиці постраждали важливі транспортні шляхи через Дніпро. Водночас на території Росії зафіксовано пожежу на нафтохімічному підприємстві, а дипломати готуються до обговорення безпекових гарантій у Німеччині.
Пошкодження центрального прольоту Керченського мосту створило критичну ситуацію для російських морських перевезень в Азовському акваторіальному басейні. Через мілководність протоки, де глибини сягають лише 3–6 метрів, основний потік суден завжди спрямовувався вузьким Керч-Єнікальським каналом шириною близько 120 метрів безпосередньо під головною аркою. Тепер завал із багатотонних конструкцій унеможливлює прохід великотоннажних кораблів, оскільки альтернативні мілководні ділянки не здатні замінити цей маршрут. Історія атак на цю споруду налічує кілька ключових етапів: 8 жовтня 2022 року підрив вантажівки пошкодив автомобільне полотно та залізничні цистерни; 17 липня 2023 року морські дрони Sea Baby зруйнували один автопрогін і пошкодили сусідній; 3 червня 2025 року Служба безпеки України здійснила підводну спецоперацію, застосувавши 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті для знищення опор; 16 листопада 2026 року супутникові дані підтвердили деформацію арки та пошкодження дороги щонайменше у двох точках; а 17 листопада 2026 року після чергових вибухів рух на мосту було повністю зупинено через падіння елементів конструкції.
Тим часом у Києві під обстріл потрапили Північний та Південний мости через річку Дніпро, а також міська інфраструктура метро, що призвело до локальних перебоїв з електрикою та водопостачанням у деяких районах. Окрім того, в ніч на 17 листопада російські військові здійснили атаку безпілотниками на місто Ізмаїл на Одещині. Удари пошкодили адміністративну будівлю, гуртожиток, склад будівельних матеріалів, вантажний автотранспорт та енергетичний об’єкт компанії ДТЕК «Одеські електромережі», а одна людина зазнала поранень.
У російському регіоні Башкортостан після чергового інциденту спалахнула пожежа на потужному нафтохімічному комплексі «Газпром нафтохім Салават», що входить до структури «Газпрому». Підприємство здатне переробляти до 10 млн тонн сировини щороку. На кадрах очевидців зафіксовано масштабне займання на об’єкті, який випускає бензин, дизельне пальне, гас, мазут, поліетилен, полістирол, аміак, карбамід, пластифікатори та бутилові спирти, забезпечуючи потреби російської військової логістики. Зазначимо, що 16 листопада Європейський Союз поширив санкції на низку російських нафтопереробних заводів, включно з Московським, Омським, Кіриським та згаданим комплексом у Салаваті.
На дипломатичному рівні представники команди президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер планують проведення зустрічей із європейськими та українськими посадовцями у Берліні в четвер, 19 листопада, про що повідомляє видання Axios. Головними темами переговорів стануть вироблення надійних безпекових гарантій для України та повоєнна відбудова економіки. Ця ініціатива слідує за закликом американських представників до РФ запропонувати власну модель безпеки Європи. У той же день Дональд Трамп планує зустрітися у Китаї з Володимиром Путіним та Сі Цзіньпіном для обговорення війни.
Водночас, на думку оглядача The Wall Street Journal Волтера Рассел Міда, російський керівник Володимир Путін продовжує збройну агресію, оскільки розраховує отримати від цього більше зиску, ніж від мирного врегулювання. Всередині країни війна допомогла придушити опозиційний рух і перевести економіку на мілітарні рейки. Водночас Кремль робить ставку на виснаження України за допомогою зимових ударів по енергетиці, що мають спровокувати міграційні хвилі та змусити Київ витрачати ресурси ППО на захист тилу замість лінії фронту. Додатково Москва сподівається на розбіжності серед західних партнерів, ослаблення позицій європейських лідерів та міцність зв’язків із Китаєм і КНДР, через що, на переконання автора WSJ, змінити ситуацію можуть лише рішучі кроки Заходу.