Сторічна Тополя та Суперечки про Літній Театр в Одесі

Одеський еколог, біолог та правозахисник Владислав Балинський стверджує: дерево біля входу до Літнього театру – це біла тополя (Populus alba), а не «канадська», як її помилково називали раніше. За формою крони та зовнішнього вигляду фахівці однозначно визначають вид. На фото 1917 року дерево вже сягає приблизно 13 метрів заввишки. Враховуючи швидкість зростання білої тополі, її посадили наприкінці XIX століття. В той час тут знаходилася будівля Новоросійського товариства сільського господарства, а озеленення займалися фахівці, які адаптували дерева до степового клімату Одеси. Газета «Вечірня Одеса» 1973 року писала про «тополь-велетень» висотою 30 метрів з кроною діаметром 35 метрів. Екологи оцінюють його реальний вік – близько 130 років. Дані акта Горзелентреста від 2017 року, де вік зазначений як 90 років, можуть бути занижені. Історичний план 1866 року показує, що територія Літнього театру була невід’ємною частиною Міського саду — подарунка місту від Фелікса де Рібаса. У 1972 році Міський сад отримав статус пам’ятника природи місцевого значення. Однак у 1984 році під приводом уточнення кордонів територію Літнього вивели зі складу природно-заповідного фонду. Екологи вважають це юридичною колізією. Згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд» (ст. 51–53), зміна меж заповідних територій без наукового обґрунтування заборонена. Громадська організація «Зелений лист» через суд домоглася повернення Літньому статусу об’єкту культурної спадщини. Наразі ділянка орендує компанія «Солінг». Активісти вимагають розірвати договір оренди, посилаючись на можливі порушення умов. Паралельно готуються заяви до поліції: активісти звинувачують мерію у системному заниженні орендної плати за цю ділянку, що завдало місту величезних збитків.