Приморські сходи: Історична правда проти радянського міфу

Сходи збудували у 1837–1841 роках і первісно називали Приморськими. Князь Григорій Потьомкін не мав стосунку до їхнього проєктування чи розвитку Одеси. Назва «Потьомкінські» з’явилася після фільму 1925 року й стала частиною радянського міфу. Чому історично правильно — Приморські сходи. За інформацією, оприлюдненою на сторінці Першого міжрегіонального територіального відділу УІНП, сходи були збудовані у 1837–1841 роках як елемент портової інфраструктури міста. Проєкт реалізували архітектори Франц Боффо, Авраам Мельников та інженер Джордж Аптон. Їхнє функціональне призначення було очевидним — поєднати верхню частину міста з портом. Саме тому первісна назва — Приморські сходи — відображала логіку простору й роль Одеси як великого торгового чорноморського порту ХІХ століття. В УІНП наголошують, що князь Григорій Потьомкін помер у 1791 році — за пів століття до спорудження сходів. Він не керував розвитком Одеси як порту, не проєктував місто й не був пов’язаний із цією архітектурною пам’яткою. Назва «Потьомкінські» закріпилася вже після виходу фільму Сергія Ейзенштейна «Броненосець “Потьомкін”» у 1925 році. Сцена розстрілу на сходах, яка стала однією з найвідоміших у світовому кінематографі, була художнім вимислом. Реальних подій такого масштабу на цих сходах не відбувалося. У відділі національної пам’яті підкреслюють, що саме кіно перетворило міський простір на декорацію радянського революційного міфу, а назву — на частину імперського наративу. Йдеться не про зміну архітектури чи «переписування історії», а про повернення історично обґрунтованої топоніміки та відмову від ідеологічних нашарувань ХХ століття. Таким чином, вживання назви «Приморські сходи» відповідає історичним фактам і логіці розвитку Одеси як європейського чорноморського міста.