Крим стає пасткою для РФ, а фронтові успіхи Кремля — фейком

У ніч на 5 липня 2026 року російські війська знову завдали масованого удару по Україні. Ворог застосував протирадіолокаційну ракету Х-31, три керовані авіаційні ракети Х-59/69 і 125 ударних безпілотників. Сили протиповітряної оборони на півночі, півдні та сході країни збили й подавили 112 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших модифікацій, а також перехопили всі три ракети Х-59/69.

Водночас зафіксовано влучання 4 дронів на трьох локаціях. У 8 регіонах також задокументували падіння уламків збитих повітряних цілей. Серед міст, що опинилися під атакою, були Суми, Запоріжжя та Дніпро. У Дніпрі окупанти вдарили по підприємству. У Запоріжжі пошкоджено багатоповерховий будинок і критичну інфраструктуру. У Сумах росіяни атакували АЗС, унаслідок чого постраждали три людини.

На фронті ситуація залишається вкрай напруженою. За добу сталося 295 бойових зіткнень. Найбільший тиск противник чинить на Гуляйпільському напрямку, де зафіксовано 38 атак у районах Добропілля, Залізничного, Святопетрівки та в бік низки інших населених пунктів.

4 липня українські захисники оприлюднили відео з різних районів Костянтинівки Донецької області, спростувавши заяви російських окупантів про захоплення міста. У 19-му армійському корпусі Сухопутних військ ЗСУ наголосили, що повідомлення про нібито взяття Костянтинівки є черговим інформаційним фейком, покликаним створити ілюзію успіхів на тлі великих втрат особового складу та провалу спроб досягти поставленої мети.

Сили оборони за добу ліквідували 1290 російських окупантів. Крім того, знищено 7 танків, 9 бойових броньованих машин, 63 артилерійські системи, 3 РСЗВ, один засіб ППО та 6 наземних роботизованих комплексів.

Після окупації Криму у 2014 році Володимир Путін називав півострів «непотоплюваним авіаносцем». Тепер, за даними The New York Times, українські удари по військовій інфраструктурі РФ перетворюють окупований півострів на «гігантську логістичну мишоловку» для Росії.

Українські атаки мають комплексний характер і посилюють одна одну. Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес зазначив: «На півострові фактично ніде сховатися. Українські сили можуть уражати будь-які об’єкти в Криму — логістичні центри, аеродроми, штаби та системи ППО».

Серед ключових елементів цього тиску — знищення радарів та зенітно-ракетних комплексів, яких за червень уражено 31 об’єкт, удари по мостах і дорогах, зупинка поромних переправ, а також виведення з ладу енергомереж і нафтобаз. Через це окупований Крим, який ризикує залишитися ще й без інтернету після відключень світла та дефіциту бензину, дедалі більше перетворюється на ізоляційну пастку. Російське угруповання на південному фронті через ці удари вже частково змушене було перейти до глухої оборони.

На тлі цього Володимир Путін намагався змінити негативний для Кремля інформаційний фон і приховати критичне уповільнення темпів просування російських військ. Для цього він провів постановочну зустріч із військовим керівництвом, під час якої заявив про нібито повну окупацію Луганської області, швидкий прорив під Сумами та Харковом, а також про повне захоплення Костянтинівки Донецької області.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) спростували ці твердження, навівши реальні цифри. Путін заявив, що з 1 січня 2026 року РФ нібито захопила 133 населені пункти та понад 3000 кв. км. Генерал Герасимов додав, що лише за червень нібито окуповано 636 кв. км.

Водночас ISW встановив, що від початку 2026 року російські війська захопили або проникли лише у 64 населені пункти на площі 621,7 квадратного кілометра. За червень, за оцінкою аналітиків, ідеться лише про 20 населених пунктів на площі близько 30,42 кв. км. Експерти підкреслюють, що ці дані не мають нічого спільного з версією, яку озвучив Путін.

За інформацією космічної розвідки та верифікованих карт, російські командири системно спотворюють реальну обстановку. Вони доповідають про перебування за 9 км від Запоріжжя, хоча фактично відстань перевищує 21 км, а також про 7 км до Добропілля, хоча до міста ще не менше 17 км.

Заяву про повну окупацію Костянтинівки аналітики називають «виставою, орієнтованою на США», яка має продемонструвати «неминучість» перемоги РФ. Насправді середня швидкість російського наступу за рік скоротилася приблизно в 16 разів і тепер становить лише близько 1,01 кв. км на день. Водночас українська оборона вздовж ключових оборонних рубежів Донбасу залишається стійкою.