Чорне море під загрозою: наслідки війни та клімату
Міжнародний день Чорного моря, який припадає на 31 жовтня, цьогоріч супроводжується тривожними прогнозами фахівців. Кліматичні зрушення, антропогенне забруднення та бойові дії критично загострюють екологічну ситуацію в акваторії. За твердженням очільника Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, російська агресія завдала колосального удару по морському середовищу. Зокрема, внаслідок нападів на плавучі засоби у відкриті води потрапляють нафтопродукти, мастила та інші небезпечні сполуки.
Проте найбільш масштабним екологічним потрясінням виявився підрив Каховської гідроелектростанції. Як зазначає експерт, після цієї техногенної аварії прибережна зона Одещини прийняла тонни забрудненої рідини, відходів, токсинів та біогенних елементів. Додатковим руйнівним чинником стала стрімка зміна солоності води, що негативно вплинуло на живі організми. Аналізи фахівців засвідчили масову загибель приблизно половини трирічних мідій уздовж одеського узбережжя.
Водночас науковець акцентує, що масштаб лиха виходить далеко за межі зникнення окремих популяцій. Морський біоценоз поступово втрачає здатність протистояти тиску людини та кліматичним аномаліям. Додаткові ризики створюють аварії аварійних або залишених екіпажами суден унаслідок боїв, що призводить до нових витоків мастил. Через воєнний стан можливості дослідників суттєво обмежені: моніторинг здійснюється здебільшого на доступних ділянках узбережжя Одеси за допомогою відбору проб і, іноді, сприяння військових.
Екологи висловлюють серйозне занепокоєння через нестійкість морської системи. Коморін пояснює, що попри повернення деяких показників до колишніх значень після катастрофи на Каховській ГЕС, стабільність екосистеми не відновилася. Море перебуває у крихкій рівновезії, і нова подібна катастрофа здатна запустити необоротні процеси: руйнування структури біоценозів, падіння біорізноманіття, масову загибель фауни та зміну гідрохімічних параметрів. У такому сценарії водойма ризикує перейти в якісно інший, деградаційний екологічний стан, втративши природний механізм самоочищення, що потребуватиме прямого втручання людей.
Ситуацію ускладнюють кліматичні тенденції. Зростання температур змінює течії, опади, сезонні цикли та вітрову циркуляцію. Зокрема, зафіксовані трансформації головної великомасштабної течії басейну. На глибинних рівнях фіксуються зміни в балансі між киснем і сірководнем. Під час довоєнної наукової експедиції сірководневий шар був виявлений на відмітці близько 60 метрів, хоча раніше цей показник становив 100–120 метрів. На це впливає надходження органіки з різних джерел. Варто зазначити, що більшість чорноморських мешканців можуть існувати лише в кисневих верхніх шарах, тоді як глибини зайняті сірководнем, непридатним для риб. Через це природне біорізноманіття регіону налічує близько 5 тисяч видів, що значно поступається Середземному морю з його приблизно 15 тисячами представників. Крім того, через евтрофікацію періодично спостерігається інтенсивне цвітіння води, яка забарвлюється у зелені, бурі чи червоні тони.
Окремою трагедією стали масові випадки загибелі дельфінів, зафіксовані на початку широкомасштабного вторгнення у 2022 році. Коморін зазначає, що причиною є поєднання природних факторів та антропогенного тиску бойових дій. Щодо рибних запасів, то через обмеження промислового вилову чисельність окремих популяцій могла зрости, проте точних підтверджень наразі немає. Експерт підкреслює, що наслідки екологічної кризи даватимуться взнаки ще багато десятиліть поспіль через залишки палива, затонулі кораблі та порушені природні цикли.