Борг за ремонт траси Київ-Одеса: програш у суді турецькому підряднику
Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі за позовом турецької компанії «Онур» проти Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, зобов’язавши державу погасити заборгованість за капітальний ремонт трьох ділянок магістралі М-05 Київ — Одеса. Загальна сума виплат становить 21,2 мільйона євро основного боргу разом із 172,4 мільйонами гривень податку на додану вартість, що в сукупності перевищує 1 мільярд гривень.
Згідно з матеріалами судочинства, відповідну угоду між державним замовником та представництвом Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi Anonim Sirketi уклали у 2020 році відповідно до міжнародних стандартів FIDIC. Проєкт передбачав фінансування відновлювальних робіт за рахунок кредитних ресурсів Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку. Протягом 2020–2021 років європейські фінансові установи зупинили надання коштів, а державний бюджет України необхідного фінансування також не надав.
Унаслідок браку фінансування, а згодом через початок повномасштабного вторгнення, підрядник офіційно повідомив про припинення дії договору. Нейтральний арбітр у статусі незалежного інженера за регламентом FIDIC засвідчив розірвання домовленостей і надав фінальний платіжний сертифікат на визначені суми. Через відмову Агентства відновлення добровільно перераховувати кошти будівельна компанія звернулася до судових інстанцій.
Під час слухань державний орган намагався оспорити підсудність українським судам через наявність арбітражного застереження, а також висував інші заперечення. Зокрема, замовник посилався на відсутність стандартних українських актів приймання робіт та браковані бюджетні асигнування. Проте Касаційний господарський суд відхилив ці доводи. У постанові зазначається, що за правилами FIDIC ключовим підтвердженням вартості та обсягів виконаних завдань служить платіжний сертифікат інженера, тому замовник не має права вимагати додаткові вітчизняні звіти. Крім того, нестача коштів у казні не звільняє державні структури від дотримання взятих на себе договірних зобов’язань.
Таким чином, судове рішення набрало чинності, і держава мусить знайти фінансові ресурси для виплати мільярдного боргу перед іноземним підрядником.