Атака РФ 20 серпня: пожежа на Київщині й реакція Польщі

20 серпня Росія здійснила масовану атаку по Україні. Моніторингові канали повідомляли про ймовірне застосування крилатих ракет Х-101, а серед напрямків ударів називали Київ, Бориспіль і Бровари.

Після ранкового масованого удару по Києву та області на Київщині спалахнула сильна пожежа. Про це писали місцеві та моніторингові канали. У мережі з’явилися кадри масштабного займання, що виникло після обстрілу. Водночас офіційно не повідомлялося, який саме об’єкт загорівся. Також наразі немає даних про те, чи є постраждалі внаслідок пожежі.

Цієї ж ночі під масованою атакою опинився і Київ. У столиці зафіксували влучання, пошкодження та пожежі в кількох районах. Серед пошкоджених об’єктів — житлові будинки та дитяча лікарня. Відомо про загиблих і поранених. Дані про наслідки російського удару по Київщині ще уточнюються.

У ніч на четвер, 20 серпня, Польща посилила контроль над своїм повітряним простором через російську атаку по Україні. До операцій у повітряному просторі країни залучили військову авіацію, а наземні системи ППО та радіолокаційної розвідки перевели у стан готовності.

Як повідомило польське командування, таке рішення ухвалили на тлі активності російської дальньої авіації, яка завдавала ударів по Україні. Необхідні сили та засоби були задіяні відповідно до чинних процедур через Центр повітряних операцій — Командування повітряного компонента. Окрім цього, у готовність привели наземні комплекси протиповітряної оборони та системи радіолокаційної розвідки.

У польських Збройних силах підкреслили, що ці дії мають превентивний характер. Їхня мета — гарантувати безпеку польського повітряного простору та посилити його захист, насамперед поблизу районів, які можуть бути під загрозою. Наразі йдеться саме про запобіжні заходи у відповідь на російську атаку по Україні.

Президент України Володимир Зеленський окреслив ключові завдання для Міністерства оборони в умовах війни з Росією. За його словами, основна увага має бути зосереджена на ефективності системи оборони, виробництва, закупівель і постачання всього необхідного для війська.

Президент наголосив, що українська армія повинна бути забезпечена всім потрібним не лише для утримання позицій і відбиття російських атак, а й для проведення активних дій та завдання противнику відчутних ударів у відповідь. Зеленський також заявив, що Росія фактично зробила вбивства частиною своєї нової ідеології, і підкреслив необхідність знищити основу цієї воєнної політики.

Окремо Володимир Зеленський висловився щодо призначення Євгена Хмари міністром оборони. Він відзначив досвід Хмари у спецпідрозділі «Альфа» та визначив кілька напрямів, на яких має зосередитися нове керівництво Міноборони. Серед них — розширення можливостей застосування українських далекобійних ударів, посилення захисту повітряного простору у співпраці з вітчизняними виробниками, а також збільшення спроможностей українських оборонних і наступальних операцій разом із міжнародними партнерами.

Зеленський також позитивно оцінив взаємодію Євгена Хмари та Михайла Драпатого. За його словами, напередодні зими Україна має максимально зміцнити свої оборонні позиції та бути впевненою у готовності до викликів.

Раніше новий міністр оборони Євген Хмара назвав трьома головними напрямами своєї роботи фронт, людський капітал та оборонно-промисловий комплекс.