Атака на «Азот» і позиція ЄС щодо українських біженців

У ніч на 26 червня безпілотники атакували місто Новомосковськ Тульської області. Однією з головних цілей став хімічний комбінат «Азот». Після серії вибухів місцеві жителі повідомляли про запах аміаку в повітрі та перебої з електропостачанням у частині районів. Губернатор області підтвердив пошкодження промислового підприємства та лінії електропередач.

«Азот» є одним із найбільших виробників аміаку та мінеральних добрив у РФ. Водночас його продукція використовується і для виготовлення боєприпасів. Це вже не перший удар по підприємству: попередня атака сталася 14 червня.

У ніч на 26 червня під ударом безпілотників знову опинилася і Москва. За словами мера Москви Сергія Собяніна, атака розпочалася близько 02:30, а станом на 03:39 сили ППО нібито збили загалом 30 дронів. Частину апаратів, за його словами, ліквідували безпосередньо над містом.

Це сталося на тлі повідомлень про те, що Росія змушена перекидати системи ППО до Москви та Керченського мосту, через що захист на інших напрямках суттєво слабшає. Раніше, 18 червня, українські дрони вже вразили нафтопереробний завод у московському районі Капотня.

Тим часом Рада Європи закликала країни ЄС не згортати підтримку українських біженців і не скасовувати тимчасовий захист. Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті висловив занепокоєння через дискусії про скорочення соціальної допомоги та обмеження статусу тимчасового захисту, зокрема для чоловіків призовного віку.

Він наголосив, що позбавлення людей захисту може спричинити правову невизначеність, злидні та вимушене повернення до небезпечних умов в Україні, де кількість постраждалих серед цивільних у 2025–2026 роках залишається високою. Наразі колективний захист для українців у ЄС продовжено до березня 2027 року, а Єврокомісія готує нові пропозиції щодо подальшого врегулювання цього статусу.