Європа долучається до переговорів щодо України та Естонія закриває кордони

Провідні європейські інституції та країни готуються офіційно увійти до переговорного процесу стосовно врегулювання російсько-української війни, обравши модель E5+ЄС. Командний склад європейської делегації формуватимуть посадовці ЄС разом із представниками п’яти ключових європейських держав. У Брюсселі водночас запевняють у незмінній підтримці України та намірах посилювати економічний і політичний тиск на Кремль. Подібні плани підтвердила керівниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після телефонної комунікації з фінським лідером Олександром Стуббом. Голова європейського відомства підкреслила неминучість безпосередньої участі Європи в дипломатичному врегулюванні, паралельно висловивши вдячність Фінляндії за її мирні ініціативи. Під час цієї ж бесіди сторони торкнулися теми майбутнього розширення Євросоюзу напередодні тематичного форуму, призначеного на 16 листопада, погодившись, що цей процес зміцнить економіку та незалежність усього об’єднання.

Про конфігурацію майбутньої делегації 13 листопада в Дубліні заявив очільник Євроради Антоніу Кошта. До переговорного формату залучать посадовців ЄС та п’ятірку найбільших держав Коаліції охочих — Велику Британію, Німеччину, Францію, Італію та Польщу. Питання ж безпекових гарантій для України вирішуватимуть у рамках цієї ж коаліції за активної координації з Північноатлантичним альянсом. Ще 9 листопада, напередодні зустрічі в Абу-Дабі, представники Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн наголошували на неприпустимості ізоляції ЄС від мирного треку, про що інформувало агентство Euronews. Важливість присутності представників східноєвропейського регіону за столом переговорів раніше аргументував і керівник польського зовнішньополітичного відомства Радослав Сікорський, застерігаючи від кулуарних домовленостей Західної Європи з Москвою всупереч інтересам східних союзників.

Активізація європейської дипломатії відбулася після тристороннього раунду за участю України, Сполучених Штатів та РФ, який проходив у столиці ОАЕ 10–11 листопада. Президент України Володимир Зеленський закликав західних партнерів остаточно визначитися зі своїми делегатами до завершення поточного місяця, наполягаючи на рівноправній присутності Європи в переговорах. За підсумками консультацій в Абу-Дабі сторонам вдалося домовитися виключно про обмін полоненими, тоді як російська сторона заблокувала обговорення ключових блоків: припинення вогню, територіального поділу, енергетичної та чорноморської безпеки.

Колишній український міністр закордонних справ Володимир Огризко в коментарі «Главреду» констатував поступову інтеграцію України до європейського захисного контуру. Водночас дипломат розкритикував європейських політологів за надмірні пошуки персоналій для переговорів на тлі відсутності єдиної та жорсткої спільної лінії щодо агресора. На його думку, європейці створюють штучні перешкоди, фокусуючись на кріслах для переговорників замість вироблення чіткої позиції. Проте він прогнозує зростання прагматизму й інтенсивності у двосторонніх відносинах Києва та ЄС після завершення виборчого циклу в США.

Перший день тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі тривав понад чотири години з продовженням на наступний ранок, 11 листопада. Перед початком засідання українська делегація озвучила ключові ініціативи. Зокрема, радник Офісу президента Сергій Лещенко заявляв про необхідність фіксації бойових дій по поточному рубежу без жодних територіальних поступок з українського боку, а також пропозиції щодо локального перемир’я в енергетичному секторі та Чорному морі й організації саміту лідерів України, США та РФ. Другий день засідань тривав близько двох годин і завершився констатацією нездоланності територіального пункту як головної перешкоди. Керівник парламентського корпусу «Слуги народу» Давид Арахамія охарактеризував цей раунд як один із найважчих за весь період із 2022 року, наголосивши на невідкладності розширення формату завдяки підключенню європейських партнерів.

Паралельно на тлі загроз національній безпеці Естонія оголосила про намір з 1 грудня закрити всі автомобільні пункти на кордоні з Росією. Таке рішення ухвалили після спроби диверсії на оборонному підприємстві біля Таллінна. За даними розвідки, напад на фабрику безпілотників здійснили за завданням російських спецслужб ГРУ. Міністерство закордонних справ Естонії офіційно підтвердило плани обмежити рух на прикордонних переходах з метою мінімізації ворожої активності та спроб обходу санкцій.

Інцидент трапився вночі 14 листопада в населеному пункті Віймсі поблизу столиці. Як передає естонський суспільний мовник, група зловмисників намагалася прорватися на територію компанії Threod Systems з метою підпалу та вибуху за допомогою легкозаймистих речовин. Завдяки оперативній реакції охорони шістьох нападників (усі виявилися громадянами Латвії) затримали правоохоронці. Естонська поліція безпеки кваліфікувала подію як диверсію під кураторством ГРУ РФ. Постраждалих немає, підприємство продовжує роботу в штатному режимі. Фірма спеціалізується на виготовленні розвідувальних і бойових дронів, а дотримання раніше наданих урядових рекомендацій з безпеки допомогло уникнути гірших наслідків.

Наразі на естонсько-російському кордоні функціонують три пункти пропуску: Нарва, Лугамаа та Койдула, які працювали у денний час із пропуском пішоходів і транспорту. Уряд найближчими днями затвердить деталі та терміни обмежень. Міністр закордонних справ Маргус Цахкна вже повідомив про цей кроки балтійських сусідів і Фінляндію, а глава МВС Ігор Таро закликав громадян, які перебувають у Росії, повернутися протягом двох тижнів, адже з початком грудня перетин кордону буде суттєво ускладнено.

Цей напад на Threod Systems став уже другим аналогічним випадком за останній час після інциденту з компанією Milrem Robotics у Таллінні, який також пов’язують із російською розвідкою. Загрози диверсій з боку РФ спостерігають і в інших країнах Європи, зокрема в Чехії на фоні німецьких інцидентів посилювали охорону енергооб’єктів, змушуючи Естонію вживати рішучих заходів безпеки на своїй території.

Схожі записи