Переговори в Абу-Дабі та нова ескалація в Україні: головне

Уже 10–11 листопада в Абу-Дабі стартують тристоронні переговорні раунди за участю української, російської та американської сторін. Як передає BBC із посиланнями на джерела в адміністрації США, Київ і Москва демонструють готовність до певних компромісів стосовно майбутнього статусу східних земель України. Проте остаточні рішення щодо цих територій безпосередньо залежатимуть від домовленостей про безпекову архітектуру після завершення бойових дій.

Вашингтонську делегацію представлятимуть спеціальний посланець Стів Віткофф разом із Джаредом Кушнером, який є зятем американського лідера Дональда Трампа. Як пояснив Кушнер, ключовим пріоритетом зустрічі стане саме повоєнна безпека, що має фундаментальне значення для обох воюючих держав. Хоча відкрито офіційні Київ та Москва ще не висловлювали намірів поступатися власними позиціями, американський представник запевняє, що на закритих зустрічах спостерігається певна поступливість у питанні контролю над східними українськими регіонами в майбутньому.

На думку посадовця США, врегулювання долі Донбасу неможливе в ізоляції від узгодження нових безпекових правил. Для української сторони ключовим елементом є надійні гарантії допомоги від західних партнерів у разі повторної агресії. Зі свого боку, Москва може повернутися до давніх вимог щодо звуження присутності Альянсу у східноєвропейському регіоні, що викликає занепокоєння європейських столиць.

Серед американських ініціатив — створення постійних каналів зв’язку, консультаційних механізмів та заходів для зниження напруги. Окрім того, Вашингтон ініціює відновлення роботи Ради Росія — НАТО, замороженої від 2022 року. За даними BBC, планується залучення європейських партнерів, зокрема представників Німеччини, Франції, Британії, Єврокомісії та Євроради. НАТО делегувало керівника апарату генсека Джеффрі ван Леувена.

Керівник центру «Вежа» Валерій Клочок зауважує, що головною перешкодою залишаються дієві безпекові гарантії для України, оскільки порожні декларації не гарантують захисту. Водночас експерт Гудзонського інституту Метью Бойз зазначає, що стратегія Кремля спирається на максимальні запити та тиск у розрахунок на поступки опонентів, намагаючись за столом переговорів досягти того, що не вдалося на фронті.

Державний секретар Марко Рубіо також акцентував на важливості повоєнної безпеки України. Джаред Кушнер виділив чотири пріоритетні вектори американського плану: припинення вогню, безпекові гарантії, відбудова економіки та гуманітарні аспекти, включно з полоненими. Водночас голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зазначив, що українська сторона не розраховує на кардинальний прорив під час першої зустрічі, очікуючи детальніших результатів від наступного раунду.

Тим часом ООН повідомляє про тривожну тенденцію: у вересні 2026 року в Україні загинуло щонайменше 328 мирних мешканців, а поранення здобули 2105 осіб, що на 85 відсотків перевищує показники минулого року. Про це на засіданні Радбезу ООН повідомила Кайоко Гото, директорка відділу Європи та Центральної Азії Департаменту політичних питань, миробудування й операцій з підтримання миру. Представниця ООН підкреслила небезпеку масованих ударів по енергетиці. Радбез ООН закликав Росію негайно зупинити обстріл енергооб’єктів, які також ставлять під загрозу ядерні станції. Гото нагадала про пошкодження підстанцій біля українських АЕС, а у жовтні незалежна комісія ООН кваліфікувала такі атаки як злочини проти людяності.

У період з 30 жовтня по 2 листопада через пошкодження інфраструктури без світла залишилися сотні тисяч родин на Київщині, Дніпропетровщині, Запоріжжі та Харківщині, а на сході Дніпропетровської області близько 600 тисяч мешканців втратили електропостачання за одні вихідні. В ООН попереджають про гуманітарні ризики взимку. Ускладнюється ситуація і навколо Запорізької АЕС: 8 листопада станція втратила зовнішнє живлення (16-й раз від початку 2026 року, за даними «Енергоатома»). 9 листопада нові удари знеструмили споживачів у 12 областях, найважча ситуація склалася на Київщині та Дніпропетровщині.

За оновленими даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення загинуло щонайменше 17 968 цивільних, серед яких 874 дитини, а поранено 57 713 осіб, зокрема 3504 неповнолітніх. Реальні масштаби втрат, як зазначають в організації, суттєво вищі за офіційно підтверджені цифри.

Схожі записи