Верховний Суд обмежив витрати LEGO у справі про контрафакт

Данська компанія LEGO Holding A/S довела в суді факт продажу контрафактної продукції та стягнула з двох одеських ФОПів 7 225 грн незаконно отриманого доходу. Водночас вимога компанії про компенсацію 109 029 євро за послуги адвокатів була визнана непропорційною, а Верховний Суд зменшив цю суму до 1 024 євро.

Про цю практику української судової системи повідомила Судово-юридична газета. LEGO Holding A/S зафіксувала продаж китайських конструкторів у популярних українських інтернет-магазинах, що належать одеським ФОПам. Упаковка та маркування товару викликали стійку асоціацію із зареєстрованими торговельними марками «LEGO» та «CITY».

У лютому та травні 2024 року юристи бренду провели тестові закупівлі. Господарський суд Одеської області повністю задовольнив позов компанії, заборонив продаж контрафакту, постановив вилучити та знищити підроблені конструктори, а також стягнув з підприємців 7 225 гривень незаконно отриманого доходу.

Основне судове протистояння стосувалося відшкодування витрат на правничу допомогу. LEGO вимагала компенсувати 109 029 євро, тобто майже 5,5 млн грн, аргументуючи це статусом своєї юридичної фірми як провідної на ринку та високою складністю справ у сфері інтелектуальної власності.

Однак Господарський суд Одеської області, а згодом і апеляційна інстанція, зменшили цю суму до 1 024 євро, визнавши вимоги позивача надмірними. Компанія оскаржила це рішення. 6 серпня 2026 року Верховний Суд остаточно підтвердив, що принцип співмірності витрат складності справи та ціні позову має перевагу над умовами договору між адвокатом і клієнтом.

Ухвалюючи рішення, колегія суддів Верховного Суду врахувала кілька аргументів. Насамперед ішлося про неспівмірність: вимога стягнути 5,5 млн грн у справі, де сумарний дохід від порушення становив 7 225 грн, суперечить принципам справедливості. Також суд звернув увагу на перебільшену складність справи, оскільки збір доказів ґрунтувався на типових тестових закупівлях, а процесуальні дії юристів LEGO не потребували унікальних чи ексклюзивних витрат.

Окремо Верховний Суд врахував реалії воєнного стану. Відповідачі — українські ФОПи, які працюють під обстрілами, в умовах дефіциту електроенергії та економічної кризи. Покладання на них багатомільйонних витрат іноземної корпорації суд визнав надмірним тягарем.

Верховний Суд наголосив, що захист інтелектуальної власності є беззаперечним, однак стягнення адвокатських гонорарів не може перетворюватися на інструмент «надмірного збагачення» або фінансового тиску на малий бізнес.