Паливна криза в РФ, вибухи під Воронежем і позиція Кремля

Після українських ударів по російських танкерах у РФ почали слабшати перебої з пальним, однак дефіцит і високі ціни досі зберігаються. Російська влада майже повністю зупинила експорт бензину, дизельного та авіаційного пального, а також запровадила субсидування імпорту дизеля з Білорусі. У ніч на 23 липня під Воронежем сталися вибухи. За даними відкритих джерел, однією з ймовірних цілей атаки міг бути логістичний центр Wildberries, але офіційного підтвердження немає. Тим часом Володимир Путін більше не розглядає повернення Україні частини окупованих територій у межах можливої мирної угоди. У Кремлі мають намір утримувати захоплені райони Сумської та Харківської областей як «буферні зони».

Після кількох тижнів гострої нестачі бензину та дизельного пального в окремих регіонах Росії з’явилися перші ознаки стабілізації. Аналітики пов’язують це зі зміною тактики українських сил: останнім часом вони зосередили удари на російських суднах у Чорному морі, а не на великих нафтопереробних заводах. На початку липня під атаки потрапили кілька ключових російських НПЗ, зокрема Омський НПЗ. Однак у період із 8 по 20 липня головними цілями стали морські судна, пов’язані з Росією. За даними Генерального штабу ЗСУ, за цей час було уражено щонайменше 124 судна, серед яких 89 танкерів. Це дало російській нафтопереробній галузі більше можливостей для ремонту пошкоджених підприємств.

У липні обсяги переробки нафти в РФ скоротилися до 3,511 млн барелів на добу. Це найнижчий рівень із травня 2002 року. На тлі паливної кризи уряд Росії майже повністю заборонив експорт бензину, дизельного та авіаційного пального. Окрім цього, Москва вперше від початку повномасштабної війни ввела механізм субсидування імпорту дизеля. Головним постачальником залишається Білорусь, нафтопереробні заводи якої працюють на російській нафті. Попри це Росія й надалі входить до числа найбільших світових експортерів дизельного пального.

Аналітики EA Analytics вважають, що скорочення російського експорту триватиме щонайменше до кінця літа, а це може позначитися на світовому ринку нафтопродуктів. Водночас незалежних даних, які б повністю підтвердили заяви російської влади про стабілізацію, поки немає. Експерти зазначають, що навіть після часткового відновлення роботи заводів рівень переробки залишається приблизно на 35% нижчим за сезонну норму. Через це дефіцит і високі ціни на пальне можуть триматися ще кілька місяців.

У ніч на 23 липня Воронезька область Росії зазнала атаки безпілотників. Після опівночі поблизу Воронежа пролунала серія вибухів. Місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони та пожежу. За даними російських моніторингових ресурсів, а також українських OSINT-спільнот Exilenova+ та Supernova+, серед імовірних цілей атаки був логістичний комплекс маркетплейсу Wildberries.

За повідомленнями російських ЗМІ та свідченнями місцевих жителів, удар міг припасти по логістичному комплексу Wildberries біля села Олександрівка Новоусманського району, приблизно за 10 кілометрів від Воронежа. Центр відкрили у листопаді 2025 року. Його площа становить близько 156 тисяч квадратних метрів, а інвестиції в будівництво, за відкритими даними, сягнули 11 мільярдів рублів. На момент публікації офіційного підтвердження ураження саме цього об’єкта не було.

За останні дні, згідно з інформацією відкритих джерел, під атаки потрапили також інші великі логістичні центри Wildberries — у Краснодарі, Невинномиську, Електросталі під Москвою, Армавірі та поблизу Тамбова. Повідомляється, що після цих ударів деякі комплекси тимчасово зупинили роботу, що могло спричинити значні фінансові втрати для компанії. Аналітики водночас зауважують, що такі логістичні центри використовуються не лише для зберігання та доставки цивільних товарів, а можуть бути придатними і для накопичення вантажів подвійного призначення. Офіційних підтверджень використання саме цього ураженого комплексу для військових потреб наразі немає.

Президент Росії Володимир Путін більше не розглядає можливість повернення Україні частини окупованих територій у межах потенційної мирної угоди. Натомість Кремль планує зберегти контроль над захопленими районами Сумської та Харківської областей, використовуючи їх як «буферні зони».

У Москві вже не покладаються на сценарій, який, за словами співрозмовників Bloomberg, раніше обговорювався після зустрічі Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа на Алясці. Джерела стверджують, що в Кремлі очікували: під тиском Вашингтона Україна погодиться відмовитися від решти території Донецької області, а Росія у відповідь поверне окуповані райони Сумської та Харківської областей. Водночас американська сторона неодноразово заперечувала наявність будь-яких таких домовленостей.

Як пише Bloomberg, додатковим чинником стала підтримка Дональдом Трампом законопроєкту, ініційованого покійним сенатором Ліндсі Гремом. Документ передбачає запровадження мит до 100% для найбільших імпортерів російської нафти та газу. За словами джерел агентства, саме це рішення стало одним із чинників перегляду позиції Кремля щодо можливих переговорів.

За інформацією Bloomberg, тепер російське керівництво насамперед прагне встановити повний контроль над територією Донецької області й лише після цього повертатися до переговорного процесу. Одне з джерел агентства повідомило, що Міністерство оборони РФ розраховує завершити захоплення регіону до кінця 2026 року. Водночас, за даними Bloomberg, частина представників російського військового керівництва вважає такі строки малореалістичними та припускає, що повністю окупувати Донецьку область Росія зможе не раніше 2027 року.