Дрони в Підмосков’ї, укріплення кордону і дискусія в ФРН

Війна, яку Росія веде проти України, може стати для РФ історичним переломним моментом. Таку оцінку висловив журналіст-міжнародник Ренцо Чіанфанеллі, який порівняв нинішній конфлікт із Кримською війною 1853–1856 років.

На його думку, поразка Російської імперії в XIX столітті оголила економічну відсталість, дипломатичну ізоляцію та серйозні проблеми державного управління. Чіанфанеллі зазначає, що реформи імператора Олександра II лише частково модернізували країну, але водночас стали одним із чинників майбутньої кризи самодержавної системи.

Журналіст вважає, що і теперішня війна здатна стати для Росії переломною. За його словами, Кремль очікував швидкого досягнення своїх цілей, однак замість цього втягнувся в затяжний конфлікт без очевидної перспективи успіху. Водночас Україна продовжує посилювати удари безпілотниками по військових і стратегічних об’єктах на території РФ, зокрема далеко від лінії фронту.

Окремо автор звертає увагу на зростання залежності Москви від Китаю — як у торговельно-економічній площині, так і в дипломатичній підтримці, попри офіційні заяви про рівноправне партнерство. На його переконання, нинішнє керівництво РФ навряд чи відповість на воєнні труднощі масштабними реформами. Натомість, імовірно, Кремль продовжить посилювати централізацію влади, державний контроль над суспільством і мобілізаційні механізми. Підсумовуючи, Чіанфанеллі наголошує: історичний досвід показує, що тривалі війни без досягнення поставлених цілей виснажують ресурси держави, звужують політичні можливості та підривають довіру, на якій тримається авторитарна влада.

У ніч проти 20 липня в Московській області РФ повідомили про атаку безпілотників. Російські Telegram-канали писали про вибухи, пожежі та можливе ураження одного з найбільших логістичних центрів компанії Wildberries.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що російська протиповітряна оборона нібито збила 15 безпілотників, які, за його словами, рухалися в напрямку російської столиці. Після цього в Московській області скасували режим ракетної небезпеки.

Попри це, жителі Підмосков’я повідомляли про серію вибухів. У Подольську місцеві пабліки опублікували відео пожеж, які, за їхніми даними, сталися після атаки дронів. Також повідомлялося, що безпілотники FP-1 могли уразити логістичний комплекс Wildberries у селищі Коледіно Московської області. За наявною інформацією, йдеться про один із найбільших і найстаріших розподільчих центрів компанії. Водночас офіційного підтвердження цих даних наразі немає. Російська влада не повідомляла про влучання по логістичному комплексу і не називала причин пожеж.

У Німеччині міністр внутрішніх справ Александер Добріндт запропонував змінити підхід до надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. На його думку, надалі ця категорія громадян не повинна автоматично отримувати право на тимчасове перебування в країні.

Під час розмови журналісти зауважили, що можливе скасування автоматичного захисту для молодих українців може викликати запитання, адже в період громадянської війни в Сирії сирійські громадяни мали можливість залишатися в Німеччині. У відповідь Александер Добріндт заявив, що ці ситуації не є зіставними, оскільки регулюються різними правовими механізмами.

За його словами, українські громадяни перебувають у Німеччині на підставі Директиви Європейського Союзу про тимчасовий захист, яка передбачає колективний механізм надання захисту. Натомість сирійці отримували право на перебування після індивідуального розгляду кожної заяви в межах процедури надання притулку. Відтак очільник МВС ФРН вважає, що питання тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку потребує перегляду і не має вирішуватися автоматично.

На українсько-білоруському кордоні в Чернігівській області триває масштабне посилення оборонних рубежів. Як повідомили в Державній прикордонній службі, там облаштовують багаторівневу систему фортифікацій, яка в разі спроби наступу має перетворити прикордонну смугу на так звану “кілзону” для противника.

У ДПСУ зазначають, що українські прикордонники продовжують готуватися до можливого наступу з території Білорусі. Саме про таку потенційну загрозу, за даними відомства, попереджає українська розвідка.

Для зміцнення оборони на північному напрямку будують протитанкові рови, встановлюють багаторівневі загородження з колючого дроту, а також бетонні протитанкові бар’єри, відомі як “зуби дракона”. Окрім цього, військовослужбовці застосовують малопомітні інженерні загородження. За задумом оборонців, вони мають створити так звану “кілзону”, де в разі вторгнення російські військові стануть легкою ціллю для українських FPV-дронів.

У Державній прикордонній службі наголошують, що укріплення кордону є частиною підготовки до можливих загроз і спрямоване на посилення обороноздатності північного напрямку.