Політичні зміни в Угорщині та ескалація конфлікту на Близькому Сході

На парламентських виборах в Угорщині, що відбулися 12 квітня 2026 року, відбувся значний зсув: опозиційна партія «Тиса» під керівництвом Петера Мадяра здобула конституційну більшість, отримавши 138 місць у парламенті, тоді як партія Віктора Орбана «Фідес» отримала лише 55 мандатів. Петер Мадяр висловив намір налагоджувати дружні відносини з Україною та готовність зустрітися з президентом Володимиром Зеленським, підкресливши, що в Угорщині розуміють, що Україна є жертвою у цій війні. Щодо фінансової допомоги ЄС Україні, питання про 90 мільярдів євро залишається під питанням через внутрішні процедури та нові політичні перешкоди. Мадяр підтвердив готовність розблокувати допомогу, але прагне уточнити механізм фінансування, щоб Угорщина не платила за цей пакет власними коштами. Словаччина та прем’єр Роберт Фіцо можуть стати головними опонентами в ЄС, використовуючи питання допомоги Україні для тиску на Брюссель у питаннях постачання енергоносіїв. На Близькому Сході ситуація загострюється через рішення США розпочати повну морську блокаду іранських портів. Дональд Трамп попередив, що американський флот знищуватиме будь-яке судно, яке спробує порушити блокаду або стягувати «данину» з танкерів в Ормузькій протоці. Ці дії стали наслідком провалу дипломатичних зусиль щодо ядерних програм Ірану та РФ. У той же час, Росія продовжує тероризувати українські міста. 14 квітня в Україні оголосили повітряну тривогу через рух ракет і дронів; у Харкові зафіксовано влучання ворожого БпЛА у багатоповерхівку, а мешканців Дніпра закликали перебувати в укриттях через ракетну загрозу. Президент Зеленський запевнив, що Україна вперше в історії достатньо озброєна для захисту, а партнери продовжують надавати підтримку: Бельгія та Іспанія виділили по 1 млрд євро оборонної допомоги, включаючи постачання літаків F-16.