Ситуація в Україні та міжнародні переговори: основні новини

Основні події: Україна висунула пропозицію про тимчасове припинення вогню після Великодня, зобов’язуючись дотримуватись тиші, якщо Росія зупинить обстріли. Проте Росія проігнорувала ці домовленості: за добу було зафіксовано сотні порушень режиму тиші, десятки бойових зіткнень, а також масове використання авіації. Паралельно в Пакистані проходили активні переговори між США та Іраном щодо ситуації в Ормузькій протоці. Велика Британія оновлює свій урядовий план військової готовності, адаптуючи його до сучасних загроз, включаючи не лише армію, а й цивільний сектор, промисловість та критичну інфраструктуру. Щодо зриву режиму тиші та ініціатив президента Зеленського, Володимир Зеленський повідомив про готовність Києва продовжити режим припинення вогню після Великодня, надіславши відповідну пропозицію Кремлю. Президент підкреслив, що дії українських військових будуть дзеркальними: Україна дотримуватиметься тиші, якщо Росія зупинить обстріли, проте на будь-які провокації буде дана негайна та жорстка відповідь. Незважаючи на ці ініціативи, російські окупаційні війська проігнорували домовленості. Лише за кілька годин увечері суботи, 11 квітня, було зафіксовано 469 випадків порушення режиму тиші. Загалом протягом доби відбулося 101 бойове зіткнення, під час яких ворог активно використовував авіацію, скинувши 182 керовані авіабомби (КАБ) та задіявши майже 4000 дронів-камікадзе. Найбільш запеклі бої точилися на Костянтинівському та Покровському напрямках, де ворог зазнав значних втрат: лише на Покровському напрямку було ліквідовано 67 окупантів та знищено пункт управління. Щодо перемовин США та Ірану в Пакистані, завершився інтенсивний 14-годинний раунд переговорів, на яких обговорювалися критичні питання, зокрема ситуація в Ормузькій протоці, ядерна проблема, скасування санкцій та умови припинення вогню в Лівані. Незважаючи на наявні розбіжності, джерела оцінюють атмосферу діалогу як позитивну, оскільки делегації вже почали обмін текстами для майбутньої угоди. Експерти продовжують працювати над деталями, а наступний етап зустрічей заплановано на неділю, 12 квітня. Водночас Дональд Трамп напередодні заявив, що його не хвилюють результати цих переговорів. Таким чином, поки світова спільнота шукає шляхи деескалації на Близькому Сході, Україна змушена давати відсіч агресору, який використовує дипломатичні паузи для посилення атак. Щодо Великої Британії, там готують оновлену редакцію урядового плану підготовки до війни, який охопить не лише Збройні сили, а й цивільний сектор, промисловість та ключові об’єкти інфраструктури. Мова йде про модернізацію “Government War Book” — документа з інструкціями щодо мобілізації країни, що діє ще з часів Першої світової війни. Раніше він містив вказівки про закриття шкіл, переорієнтацію медичних закладів, введення норм продуктів та захист національних цінностей. За словами експерта Найтона, новий план адаптують до сучасних викликів: враховуватимуть інфраструктуру, технології та гібридні загрози. Підготовка охопить як військові, так і цивільні аспекти. Погрози Лондона перехоплювати танкерний “тіньовий флот” Росії вже змушують Москву реагувати: супроводжувати судна чи коригувати маршрути. Хоча британці ще не захоплювали кораблі. Британська армія потерпає від хронічного недофінансування після Холодної війни. Прем’єр Кір Стармер запевнив, що витрати на оборону зростуть до 3,5% ВВП, але лише до 2035 року. Водночас 10-річний інвестиційний план для оборонної промисловості досі не представлено, що викликає невпевненість у військово-промисловому комплексі.