Суперечки навколо кольору надгробків захисників в Одесі

Родичі загиблих захисників в Одесі розділилися на два табори: прихильники світлого та темно-сірого граніту. Вони звинувачують одне одного у лобіюванні інтересів ритуальних компаній. Департамент ветеранів обмежив вибір, представивши на обговорення лише два зразки надгробків замість обіцяних чотирьох. 126 осіб проголосували за запропоновані варіанти, а остаточне рішення ухвалить виконком, після чого розпочнеться співпраця з виробниками. Дискусія про дизайн меморіалу для загиблих викликала різку критику від Ольги Квасницької, яка вважає, що влада порушила процес меморіалізації, позбавивши місто можливості створити пам’ятник європейського рівня. Під час громадських обговорень родичі загиблих погодили форми надгробків — козацький хрест та стелу з чорного-сірого граніту. Проте, як зазначає «Думська», сучасні обговорення супроводжувалися скандалами та емоційними висловлюваннями. Суперечки виникли через вибір кольору: прихильники світлого граніту вважали, що сірий камінь виглядає похмуро і асоціюється з «совковими» традиціями. Натомість прихильники темно-сірого граніту наполягали на використанні українського матеріалу, що є дешевшим за імпортний, і вбачали в сірому кольорі символ скорботи та мужності. Емоції загострилися, коли депутат Ольга Квасницька порівняла чорний-сірий граніт із захороненнями окупантів, що викликало крики «Ганьба!» у залі. Також обговорювалася вартість пам’ятників: директор департаменту ветеранів Володимир Єрмаков попередив, що затримка з вибором призведе до зростання цін — від 85 до 300 тисяч гривень. В результаті 126 учасників проголосували за запропоновані варіанти, 14 — проти. Рішення буде розглянуто виконкомом, після чого креслення передадуть виробникам. За словами Єрмакова, на технічні питання піде близько місяця, а тендерні процедури розпочнуться після отримання пропозицій від виробників. 126 голосів визначили долю 530 поховань. Рік тому Ольга Квасницька брала участь у дискусії про меморіалізацію захисників, організованій Ангеліною Любчак. Тоді вона утримувалася від активного втручання, вважаючи, що головне слово повинні мати родини загиблих. Сьогодні, за її словами, так звані «громадські обговорення», ініційовані директором департаменту ветеранів Володимиром Єрмаковим, перетворилися на формальність. Замість діалогу родини отримали бюлетені з двома варіантами надгробків — чорного та сірого граніту. Квасницька зазначила, що чиновники спростили складний ціннісний діалог до примітивного «поставити галочку» над двома варіантами надгробків. Вона підкреслила, що 126 голосів не можуть вважатися легітимним рішенням суспільства, адже це класична технологія просування заздалегідь затвердженого варіанту. На її думку, вибір темного каменю порушує традиції Одеси та українську ідентичність, адже він асоціюється з некрополями окупантів. Квасницька вважає, що через комунікаційний та інтелектуальний провал влади Одеса втратила можливість створити меморіал європейського зразка, зберігаючи свою ідентичність. Вона підкреслила, що наші захисники — це Воїни Світла, і їхній меморіал має бути простором українського світла та гордості. Депутатка зазначила, що емоційні сплески та крики в залі не відображають реальної позиції родин, а формальне голосування 126 осіб не можна вважати легітимним. Правильна меморіалізація вимагає відкритого архітектурного конкурсу, обговорення концепцій та системного підходу. Нагадаємо, рішення про встановлення уніфікованих надгробків на могилах загиблих захисників України було ухвалене на засіданні виконкому Одеської міськради у травні 2023 року. Тоді ж було вирішено, що витрати на поховання військових відшкодовуватимуться з міського бюджету. Раніше родичі загиблих розглядали чотири варіанти надгробків: два у формі хреста та два у вигляді стели-хвилі. Саме ці макети посіли перші місця у опитуваннях, проведених серед сімей загиблих у 2025 році та на початку 2026 року.