Володимир Комаров: спогади про яскраву особистість

Володимир Комаров пішов з життя напередодні Дня сміху, що символічно підкреслює його зв’язок з комедією. Друзі та колеги згадують його як людину, яка могла викликати не лише сміх, а й сльози. Актор Віктор Андрієнко розповів про дивний збіг, що стався після смерті Комарова: коли поліція приїхала зафіксувати його смерть, у кімнаті пролунав телефонний дзвінок з рингтоном з «Маски-шоу». Це сталося в момент, коли всі були вражені втратою. Одеський історик Олександр Бабич згадав, як Комаров відвідав школу гідів, де показав свою майстерність у пантомімі. Він подарував Бабичу дерев’яні сіка́чки для приготування одеської ікри з баклажанів, які стали пам’яткою про друга. Альона Смилик, багаторічна менеджерка артиста, підкреслила його позитивний характер і талант імпровізації. Володимир завжди вмів передати емоції, навіть під час зйомок. Керівниця відеостудії Наталія Довбиш зазначила, що війна вплинула на Комарова: він слідкував за новинами, вдосконалював українську мову та допомагав фронту. Коли військові подарували йому фрезер, він був зворушений. Володимир говорив про своє життя, що воно було насиченим і щасливим, і висловлював бажання, щоб його кремували, а прах розвіяли над морем. Прощання з Володимиром Комаровим відбудеться 1 квітня в Одесі, у Свято-Пантелеймонівському монастирі, початок о 13:00.